ЛИСИЦЯ ПОЗА ЗАКОНОМ

(Байка)

 

У лісі поголось пішла,

Що буцімто Лисиця

Не тільки обікрала півсела –

В злодійстві всякі межі перейшла

Й продовжує біситься.

 

Терпінню – край. Пора вже врешті-решт

Злодійку помістити під арешт.

 

Зійшлися звірі дружною сім'єю,

Міркують, що вчинити мають з нею.

Взяв слово Цап – він був професор права,

Закони знав усі з віків покон.

Тож він сказав:

              – Яка б не йшла про Лиску слава,

Її провину має визнати Закон.

 

По тих словах знялися крики громогласні.

   – Який закон!!! – від писку аж посиніли зайці. –

Нас їсть вона щодня, ми ніби її власність!

Це злочин – скажуть будь-які знавці!

 

На бік зайців пернатих зграя стала різна:

І їх Лисиця їсть, і розоряє гнізда.

Те ж саме заявила й лісова мишва,

І польова сказала, що від Лиски ледь жива.

Тож вийшло так, що не було й звіри́ни,

Яка б не ствердила лисичої провини.

Тоді цар звірів – Лев, аби внести остуду

І припинити крик-переполох,

Без всякого закону, без слідства і без суду

Жбурнув Лисицю в льох.

 

Вона сидить, а звірі відмовчуються стійко,

Тому ця байка мовить до щонайширших мас:

Сьогодні поза правом в льох кинули злодійку,

А завтра так посадять хоч будь-кого із вас.