вівторок, 13 березня 2012 р.

ЛИСИЦЯ ПОЗА ЗАКОНОМ

(Байка)

 

У лісі поголось пішла,

Що буцімто Лисиця

Не тільки обікрала півсела –

В злодійстві всякі межі перейшла

Й продовжує біситься.

 

Терпінню – край. Пора вже врешті-решт

Злодійку помістити під арешт.

 

Зійшлися звірі дружною сім'єю,

Міркують, що вчинити мають з нею.

Взяв слово Цап – він був професор права,

Закони знав усі з віків покон.

Тож він сказав:

              – Яка б не йшла про Лиску слава,

Її провину має визнати Закон.

 

По тих словах знялися крики громогласні.

   – Який закон!!! – від писку аж посиніли зайці. –

Нас їсть вона щодня, ми ніби її власність!

Це злочин – скажуть будь-які знавці!

 

На бік зайців пернатих зграя стала різна:

І їх Лисиця їсть, і розоряє гнізда.

Те ж саме заявила й лісова мишва,

І польова сказала, що від Лиски ледь жива.

Тож вийшло так, що не було й звіри́ни,

Яка б не ствердила лисичої провини.

Тоді цар звірів – Лев, аби внести остуду

І припинити крик-переполох,

Без всякого закону, без слідства і без суду

Жбурнув Лисицю в льох.

 

Вона сидить, а звірі відмовчуються стійко,

Тому ця байка мовить до щонайширших мас:

Сьогодні поза правом в льох кинули злодійку,

А завтра так посадять хоч будь-кого із вас.

 

 

вівторок, 6 березня 2012 р.

ТОСТ

Всім жінкам до свята 8 Березня

 

Якось хвалилась голова:

   – Всіх мудрих справ рушій я!

   – Мене, як завжди, забува... –

Образилася шия.  

І справді,

                  хтось комусь, бува,

Облесливі вужі в'є,

То конче каже:

                             – Голова

У нього є 

                   на шиї.

А в давнину було...

                                  Овва,

У жилах кров чужіє:

Впадала в єресь голова –

Тяла сокира

                       шию.

І все тут наче два плюс два,

Як гріш на безгрошів'ї:

Гроша

             не варта

                             голова,

Якщо

           вона

                    без шиї!

В сімействі як бува? 

                                     Слова

Скажу при цім чужі я:

Мужчина в домі – 

                               голова,

А жінка в нього –

                               шия.

Удвох вони – гаразд обом,

Окремо – ледащіють.

Отож за дружбу і любов!

Ну...

          голови і шиї. 

 

                               

 

 

четвер, 1 березня 2012 р.

ТРИДЦЯТЬ ДВА ПАПУГИ ДЛЯ ДЖУЛЬЄТТИ

Двоє закоханих нещодавно побралися. Він – чемпіон Штатів з боксу в півсередній вазі, вона – примхлива кралечка з вищого світу. Обоє ще в повному захваті одне від одного. В домі – ідилія. Коли вже добре стемніло, вона вуркоче до нього:

– Любий, я, мабуть, з'їла би персик.

Для нього це – наказ. Він одягається і після бурхливого прощання виходить на вулицю. Перший магазин, другий, третій, четвертий – в жодному персиків немає: надворі лютий, для персиків – не сезон. Зате в кожній торговельній точці пропонують чудові апельсини, від яких він, ясна річ, відмовляється.

Доки шукав, уже й магазини позакривалися. Закоханий боксер розуміє, що заповітний фрукт він може знайти хіба що в підпільному ігровому будинку, де за великі гроші є практично все. Він іде в поліцейський відділок і організовує знайомого капітана на штурм цього розгульного місця. Під час сутички з велетенським власником притону він мало не позбувся кількох ребер, але заповітний – один-єдиний! – персик все-таки роздобув.

З торжеством справжнього переможця він повертається додому, врочисто вручає своїй коханій дорогоцінний персик і чує від неї:

– Поганий хлопчик! Хіба я просила персик? Я значно охочіше з'їла б апельсин!

Це – О'Генрі, новела «Персики».

Втім, мудрі стверджують: людина не спроможна вигадати нічого понад те, що вже сталося чи ще станеться на землі. Днями реальність сюжету американського письменника-гумориста підтвердилася найдивовижнішим і найкумеднішим чином у волинському місті Ковелі.

Палко закоханий 24-річний парубок (його справжнє ім'я Олександр, але назвемо зрозуміліше – Ромео) в пориві пристрасті заявив своїй коханій (Джульєтті):

– На знак своєї безмежної любові я готовий подарувати тобі все, що завгодно. Замовляй!

На те Джульєтта напрочуд скромно, як для сучасної дівчини, сказала:

– Подаруй мені якусь екзотичну пташку.

Для Ромео це, ясна річ, наказ! Як і той боксер із новели про персики-апельсини, він нічної пори виходить з дому і прямує в найближчий зоомагазин. А оскільки торговельний заклад уже зачинений, то залазить у нього через вікно... Ні, він не злодій, він просто Ромео, тому жодної уваги не звертає на гроші, які відкрито лежать у касі, а лише виносить звідти... тридцять два папуги.

І в магазині Ромео наслідив, і доки ніс украдених пернатих балакунів додому, папуги всіма силами намагалися залишити якнайбільше своїх слідів на асфальті, тож міліції не склало труднощів вийти на потрібний під'їзд багатоповерхівки. А в під'їзді оперативників чекала просто-таки вражаюча несподіванка. Біля одних дверей – тиша, біля других тиша, а з-за третіх мало не на вулицю лунає дружний пташиний лемент:

– Р-р-ромео дур-р-рак! Р-р-ромео дур-р-рак! Мєнти в кор-р-ридорі! Мєнти в кор-р-ридорі!

Ромео затримали, але в слідчий ізолятор не запроваджували – відпустили додому до розгляду справи в суді. Як повідомляє інтернет-сайт Волинського управління МВС, хлопця звинувачують за частиною 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка), яка передбачає для нього позбавлення волі від трьох до шести років.

Але закоханого невдаху найбільше вразила не стаття кримінального кодексу. Справжнім шоком стала для нього реакція на його подарунок Джульєтти. Вона, коли довідалася про все, вигукнула з досадою:

Ну і телепень же ти, Ромео! Я ж тобі замовляла не тридцять два папуги, а одну-єдину канарку!

Нині йде у цій справі слідство. Для міліції всі обставини зрозумілі, крім ось такої. Ромео разом з комплектом папуг прихопив з магазину ще й п'ять акваріумних фільтрів. Мабуть, з певним розрахунком: якщо для прихильності Джульєтти тридцяти двох папуг виявиться малувато, то він тут же повернеться в зоомагазин і принесе їй звідти ще 125 екзотичних акваріумних рибок.